як ви і просили – продовжуємо нашу історію-враження про місто тисячі вогнів, тисячі каналів і тисячі … різновидів бутербродів.

так, тема кухні стала гострою майже на другий день по приїзду. я мріяла про голандські сири, морепродукти і бездоганно органічну органіку, та не так сталося як гадалося. у перший вечір ми вирішили відсвяткувати початок медового тижня у популярному місцевому ресторані якраз неподалік від готелю. “Dauphine” затишне романтичне місце. за +-50 євро нам принесли величезну тарілку всіх варіацій креветок, устриць, равликів й іншого морського добра, три соуси й два бокали чудового совіньйону.

я – не була любителькою екзотики і дива не сталося – креветки мій чемпіон!:) хоча, в принципі, якщо до устриці налити якогось медово-гірчичного соусу, закусити булочкою й запити совіньйоном, то куштувати можна. одним словом, якщо ви любите запах моря і вам все одно на те, що ви не вмієте користуватися численними приборами для seafood, – вам сюди.

але це був лише початок. далі прийшло розчарування. нідерландці обідають ввечері, а вдень харчуються бутербродами-сендвічами-гамбургерами і т.д. моя відверто українська натура довго не мирилася з тим фактом, що люди, які настільки помішані на спорті і фізичній активності, так нераціонально харчуються. нас рятував сніданок у готелі: ми наїдалися на цілий день, а потім безцільно бродили по центру в пошуках місцини, де б могли заморити червячка. рестроранчиків багато, але там:

а) дорого неймовірно – як у  справжній туристичній столиці

б) подають мексиканську-індійську-китайську-індонезійську-якусь-гостру-східну кухню

в) працюють з шостої вечора, бо вдень всі нормально не їдять

тепер ви розумієте, з якою любов’ю і захватом ми з Мостіком накинулися на вареники з капустою і картоплею по приїзду в Україну (на правах реклами, передаю вітання моїй мамі!).

ось посилання на ресторани-кафе-забігайлівки, де ми були і щось перехоплювали:

увага (!) – не ведіться на “понты для приезжих”: вода з-під крану в Амстердамі – питна, і, коли ви очікуєте на замовлення в ресторані, уточнюйте, бо ми два рази попадалися на фішку з “джерельно-мінеральною водою” за 3 євро склянка.

а тепер про “той самий” квартал червоних ліхтарів. у перший же вечір, гуляючи центром міста, ми ненавмисно потрапили до того Амстердама, який тхне марихуаною і збирає натовпи роззяв-туристів. так, там оголені дівчата у вікнах і еротичні шоу на кожному кроці, але складається враження, ніби це показова картинка для немісцевих. наприклад, в Музеї проституції нам добре втокмачували, як законодавство Нідерландів захищає жінок, які заробляють на життя таким способом. враження неоднозначні: для когось проституція – це не більше, ніж професія, для когось – тягар і складні життєві обставини. такий Амстердам – оголений і протестуючий – мабуть, і привертає найбільше туристів.

а в каналах між цими вулицями плавають білі лебеді.

Амстердам відвертий чи романтичний?