Можливо, ви встигли помітити, що, як тільки мені набридають теми, тексти і Ванкувер, я пишу статтю про книги. Моя любов до них така безмежна, що я можу говорити про них, допоки нас не розлучить Міська бібліотека Ванкувера. Є у вас щось таке, про що вам ніколи не набридне читати, писати, розказувати іншим?

Кожного разу, коли Андрій повертається з роботи чи прокидається зранку і бачить, що я у довгому марафоні з новою книжкою, він награно закочує очі й зітхає: «Ох, у мене дружина книжково залежна!». І, звісно, сміється. Для мене книжки така ж частина життя, як їжа, письмо чи сон. Читати безперестанку не корисно, але без читання сумно і нецікаво.

Не знаю, як ви, а я обожнюю книжкові рекомендації – відео, статті чи пости в Інстаграмі. У мене є списки книжок у нотатках на телефоні, на сайті goodreads.com і в блокноті, але кожного разу, як я бачу щось нове і цікаве, мої плани на читання змінюються. Тож ділюся з вами своїми книжковими знахідками за останні 3 (4?) місяці. Цього разу я вирішила посортувати твори відповідно до своїх оцінок на goodreads.com.

  1. Джессіка Таунсенд «Невермур: Випробування Морріган Кроу» / Jessica Townsend «Nevermoor: The Trials of Morrigan Crow» 2017 рік

480 сторінок

Аудиторія: 10+

Багато хто порівнює першу книгу про пригоди дівчинки Морріган із «Гаррі Поттером», але, як на мене, герої і магічні світи зовсім не схожі один на одного. Головний персонаж – жіночий, і з самого дитинства дівчинку не оточують любов та слава, швидше навпаки. Справа у тому, що Морріган значиться у Реєстрі проклятих дітей: що б не відбувалося поганого – град, смерть чи поразка на конкурсі, навколишні звинувачують у цьому дівчинку. Окрім того, що вона постійно вибачається за проблеми всіх навколо, Морігган, згідно з прокляттям, має померти в день свого народження. Як склалася її доля – прочитаєте у книжці. Я вже з нетерпінням чекаю продовження: воно буде опубліковане 4 жовтня цього року. Раджу до прочитання і дорослим, і малим. Навіть мовою оригіналу (англійською) твір читається легко і цікаво – можна проковтнути за день.

  1. Елеонор Портер «Поліанна» / Eleanor Porter «Pollyanna» 1912 рік

304 сторінки

Аудиторія: 6+

Історію про дівчинку, яка вміє дарувати радість усім навкруги, знають вже давно. І нарешті я її прочитала. Меседж твору простий як світ. 11-річна Поліанна грає з дорослими в гру: вчить знаходити позитив у кожній ситуації. Незважаючи на простоту сюжету, ця книжка часто необхідна дорослим більше, ніж дітям. Одразу повертаєшся думками у дитинство, згадуєш свою безтурботність і сприймаєш теперішнє із вдячністю. Гарна книга для позитивного настрою.

 

  1. Ніл Гейман «Американські боги» / Neil Gaiman «American Gods» 2001 рік

635 сторінок

Аудиторія: 18+ (!)

Ух, нарешті я можу розповісти про моє нещодавне кохання! Всі мої друзі й родичі вже не можуть слухати про любов до Ніла Геймана і цієї книги. Якщо ви не боїтеся читати про насилля, любите міфологію і готові до купи сюжетних ліній, читайте «Американських богів». Попереджу, книга не для всіх. Навіть якщо вам більше 18, вам може не сподобатися і ви зупинитеся на 50 сторінці. Значить, час ще не настав. Події книги розвертаються повільно, крок за кроком зав’язуються вузелки і лише потім ви розумієте, навіщо були ці сюжетні заверти. Я закохалася у персонажів: вони жахливо себе поводять, роблять помилки і розчаровують, але з часом ти починаєш любити їх, як своїх родичів. За жанром це дорожній роман, але тут і магічний реалізм, і детектив, і фантастика, і драма, і неймовірна любовна лінія. Одним словом, краще раз прочитати, ніж слухати мої захоплені відгуки.

  1. Ніл Гейман «Зоряний пил» / Neil Gaiman «Stardust» 1998 рік

248 сторінок

Аудиторія: 18+

Знову Гейман! Я вирішила не зупинятися, поки не прочитаю всі його твори. Зараз я дочитую його «Скандинавську міфологію» – розкажу про неї іншим разом. Так от, «Зоряний пил» – це така собі казка для дорослих, де переплетені знайомі нам образи, символи і сюжети, але доповнені британським гумором і дорослою проблематикою. Я люблю казки і різні інтерпретації на їхню тему. Більш того, книга є, в першу чергу, графічним романом, тобто всі сторінки мають красивенні ілюстрації. Я брала книгу в бібліотеці Ванкувера і була вражена красою видання і яскравими малюнками: з ними сприймаєш історію зовсім інакше. Якщо вирішите читати, рекомендую пошукати видання з оригінальними ілюстраціями – не пожалієте.

 

  1. Еріх Фромм «Мистецтво любові» / Erich Fromm «The Art of Loving» 1956 рік

220 сторінок

Аудиторія: 6+

Еріх Фромм – це німецький філософ і соціолог, тому і книга про кохання наповнена філософією і роздумами. Деякі речі ми вже знаємо, деякі забуваємо, а деякі не хочемо приймати. Нехудожнє осмислення любові у різних проявах – материнської, егоїстичної, невзаємної тощо. 

 

 

 

    6. Коллін Мак-Каллоу «Ті, що співають у терні» / Colleen McCullough «The Thorn Birds» 1977 рік

607 сторінок

Аудиторія: 16+

Є у моєму списку книги, які настільки популярні, шо, здається, їх читали всі. Сімейна сага, яка розгортається на фоні суворих краєвидів Австралії, кохання, якому не судилося бути… Після прочитання саги я зрозуміла, що вона може замінити повномасштабний серіал: об’єм, персонажі з трьох поколінь, драма – все, як у кіно. Мені сподобалося, книга мудра, але не шедевральна.

 

 

 

  7. Вільям Теккерей «Ярмарок марнославства» / William Makepeace Thackeray «Vanity Fair: A Novel without a Hero» 1848 рік

896 сторінок

Аудиторія: 12+

Ще одна «серіалокнига». Цікаво спострігати за розвитком персонажів, їхнім ростом чи занепадом. Славнозвісна сатира й іронія Теккерея одразу додає нових фарб у твір, а відтворення проблем, побуту й історичних подій 19 століття, переносить нас у той час. Теккерей чудовий, Теккерей класичний і, з іншого боку, прогресивний. Єдине «але» це затягнуті останні розділи, які ніби писалися, бо більше букв – більше грошей. Мене засмучує велика кількість сторінок, якщо деякі з них можна було б легко викреслити і твір би не змінився. Тим не менш, історія Беккі Шарп і Емілі Седлі – це історія про всіх і кожного з нас. Кого з них любити, а кого засуджувати, вирішувати вам.

Я не встигла розказати про інші 8 книжок, тому зустрінемося на просторах блогу для продовження. Чекатиму на тебе.

Книжковий березень тут

Шлю цілунки й обійми,

Юля