Здається, я не писала сюди цілу вічність. У моєму житті за останніх кілька тижнів відбулося дуже багато цікавих подій/змін, серед яких закінчення лекцій в університеті, співбесіди, влаштування на стажування до улюбленого ванкуверського журналу (вчора ходила дивитися офіс – уххх!) і ще трохи зрушень, про які поки мовчатиму. Точно напишу про це все згодом, не зможу втриматися. Я сумувала за mostiki.com, правда. Не помічала цього за завданнями і справами, але нарешті дійшла до точки, коли закортіло повернутися.

Час летить божевільно швидко, лише встигаю перегортати сторінки у планері. Озираючись назад, бачу себе у переживаннях і сумнівах, і усміхаюся (чому ми не можемо знати майбутнє?). Все до кращого і ми навіть не уявляємо, як випадковості чи несподіванки можуть принести нам безцінний досвід чи круті можливості. Але про це згодом. Пошуки стажування (це вимога університету для отримання диплому) – тема для окремої історії. Здається, історії з щасливим кінцем.

Останній пост був про книги. З дня його опублікування я отримала декілька прохань написати про те, як читати більше, швидше, краще, ефективніше, приємніше… Окей, читання – це не про олімпійські змагання і перемоги. З мого досвіду, читання – це звичка, необхідність і спосіб життя. Ніякі челенджі і шкільні вчителі з програмою не змусять полюбити читати.

Подумай, навіщо тобі це потрібно? Саме тобі? Нові знання, бажання виділятися з натовпу чи відчуття сорому?

Для того, щоб дати тобі трохи мотивації скажу, що:

1) книги навчили мене українській та російській граматиці ще до того, як я почала вивчати їх у середній школі. Читання може здаватися доволі пасивним заняттям, але ти навіть не уявляєш скільки усього відбувається поза  межами свідомості – непомітно вивчаються нові слова, правила пунктуації, культурні особливості тощо.

2) книги – чудова заміна серіалів. Окей, ніхто не каже, що ти маєш забути про своїх улюблених «Друзів», «Гру престолів» чи «Величне століття» (ну, а раптом). Багато гарних книг мають такий закручений сюжет і яскраво прописаних персонажів, що уява оживляє образи і створює такий собі серіал у твоїй голові.

3) саме завдяки книгам (але не лише ним) я за рік перейшла від письма англійською на рівні «шкільні твори та університетські есеї» до «журналістських інтерв’ю та «дорослих» статей».

Як читати швидше?

Я ніколи не користувалася супер-техніками для того, щоб пришвидшити читання. Як на мене, найбільше допомагають:

– практика:

чим більше читаєш, тим легше і швидше це робиш

– концентрація уваги:

зізнайся, траплялося таке, що за 5-10 хвилин читання твій мозок починає блукати десь далеко або рука тягнеться до телефону? Це нормальне явище для сучасного світу, але, якщо ти хочеш витрачати менше часу на роботу чи читання і мати однакову продуктивність, варто навчитися концентрації. Це теж приходить з практикою.

Що можна робити?

– починати з коротших текстів, легших книжок і тем, які цікавлять

– ставити таймер на 10-20 хвилин і всю свою увагу концентрувати лише на книзі

– тренуватися за допомогою спеціальних вправ, як описано тут

Як читати більше?

Всі ми люди зайняті. Якщо ти справді хочеш читати, то це має стати частиною твого щоденного життя, як чищення зубів чи вечеря. Читати можна у публічному транспорті, перші 30 хв після прокидання, 30 хв до сну, на перерві чи у черзі.

“Незручно, гучно, не можна зосередитися”, – скажете ви. А я відповім, що це теж навичка. Я людина чутлива до голосних звуків і відволікаючих факторів, але ще зі школи привчила себе – коли у моїх руках книга, для мене існує тільки вона. Це дуже схоже на медитацію: вся увага має бути сконцентрована на історії, яка оживає з книги. Так я готувалася до ЗНО між перервами у школі, читала необхідну літературу перед парами в метро (і у час пік теж) і за 3 години на потягу Інтерсіті закінчувала ті книги, які ніяк не закінчувалися.

До речі, дівчата і хлопці, з мого досвіду скажу, що читання книг у публічних місцях привертає увагу протилежної статі. Все починається з «а що ти читаєш?». І так, коли Андрій побачив мене у Інтерсіті я читала книгу «Дівчина у потягу». Не знаю, чи саме це стало причиною знайомства, але, в будь-якому разі, читання – це привабливо (тут мало бути “сексуально”).

Ще одна порада: не бійся читати декілька книг одразу. Для мене працює схема: одна художня книга + один нонфікшн. Так і сюжети не плутаються, і цікавість зберігається. У «багатокнижжі» не має нічого ганебного, як і в тому, щоб кидати книги, які не чіпляють. Не треба мучити себе довжелезними романами, якщо від них не вискакує серце і не закипає кров. Навіть якщо цей роман – найпопулярніший роман усіх часів, який радять на кожному кроці. Кожна книга – це ціла історія, окреме життя і настрій. Читай те, що подобається, а не те, що вважається найкращим згідно зі списками та рейтингами.

Окей, як щодо шкільної програми літератури? У мене до неї багато питань, але вона створена для того, щоб формувати наш літературний смак, поки ми малі, зелені, наївні. Я закінчила школу майже 4 роки назад, але й досі є твори з програми, які я люблю від усього серця і від усього серця ненавиджу. Це як з одягом. Спочатку все обирають батьки і ти можеш злитися і вертіти носом, але настає момент, коли ти сам відповідаєш за свій стиль. Яким буде твій книжковий “лук”? Вирішувати тільки тобі.

Що читати?

У світі стільки книжок, як знайти те, що сподобається саме тобі? По-перше, пробувати різне. Ніколи не знаєш, що прийдеться до душі – детективи чи фентезі. По-друге, користуватися рекомендаціями друзів, літературних журналів чи сайтів на кшталт goodreads.com (він пропонує твори, базуючись на твоїх уподобаннях). Це гарні джерела для початку.

Далі, коли ти відчуєш, що любиш більше, можеш скористатися «методом зірки»: дізнайся яких письменників любив читати той автор, якого любиш ти, і прочитай їхні твори. Повтори те саме з улюбленими авторами улюблених авторів – і так до безкінечності.

Як читати англійською?

Читати іноземною мовою страшно. Але можливо! Декілька порад:

підбирай літературу для свого рівня. Починай із коротких статей і книжок для дітей.

– якщо нічого не розумієш, виписуй слова у словник. Тим не менше, якщо розумієш відсотків 80, спробуй вгадувати значення слів з контексту. Для розуміння сюжету не обовязково знати кожне слово!

– практикуйся і перестань боятися. У мене теж був період, коли навіть із високим рівнем англійської я боялася підходити до англомовних книжок. Але зараз я майже не бачу різниці у читанні укр/рос/англ. Правило просте: чим більше читаєш, тим легше.

Залишилися питання чи маєш поради, які допомогли тобі? Пиши у коментарях.

Обіймаю,

Юля